Тотальна амбівалентність

Був такий добродій на ім'я Фальконе, що перечитав безліч книг і при цьому зберіг критичний погляд на кожну із них. З кожної книги цей Фальконе вважав за достойне зберегти лиш декілька сторінок, усього п'ять-шість, нехай це була б навіть книга з 12 томів. Інше він кидав у вогонь. Таким чином, з вирваних сторінок він зібрав доволі величезну бібліотеку.
"Саме так і потрібно виокремлювати квінтесенцію з прочитаного!" - похвалявся Фальконе.

Є найромантичніше місце на Землі, на півночі Чилі, у вузьких долинах річок Азапа і Камаронес (провінція Тарапака), там, де збирається гірська волога і розквітає субтропічна рослинність - там круглий рік панує вічна весна.
Люди там не живуть - забагато паводків.

У зв'зку із створенням вже повноцінного евросоюзівського уряду, апарату президентства та ін., з нетерпінням очікую, у відповідності до старої доброї традиції, різних публікацій щодо списків та процентного співвідношення євреїв серед чиновництва новоствореної європейської держави.
І справді цікаво. Хоча президентом поки що став бельгієць, чистокровний фламандець. Захищав диплом по Фомі Аквінському. Наче все чисто.

В принципі, мені приємно давати людям почитати свої книжки. Хто я такий, щоб не зробити приємне або не допомогти тим, хто прагне?
Але іноді я замислююсь над подібною своєю філософією. Особливо коли книги повертаються у жахливому вигляді. Або, наприклад, як зараз, коли за два дні я завдяки своїм добрим друзям лишився двох книжок.
У 1911 році француз Поль Ребу організував товариство під назвою "Ліга проти абониментів у приватних бібліотеках." Членство у цій Лізі забезпечувало людині захист від будь-яких бібліофільських посягань, і їй вже не потрібно було ламати голову у пошуках аргументів, чому він не дає кому-небудь свої книжки. Достатньо було, вічливо посміхаючись, сказати: "Із задоволенням дав би Вам цю книгу, але, на жаль, не маю права - я пов'язаний статутом Ліги."
Потрібно дізнатися, чи існують нині у нас такі товариства.

Рієль стала грошовою одиницею Камбоджі у 1955 р., замість піастру.

Раніше, коли у жінок були барабани і флейти, вони цілими днями не бажали нічого робити, тільки грали. Тоді Великий Дух розгнівався на них, відібрав у жінок музичні інструменти і передав їх чоловікам. С тих пір чоловіки ховають від жінок флейти і барабани, а якщо грають на них, то жінки повинні покидати приміщення і повертатися лише тоді, коли чоловіки заховають інструменти.

У 1949 р. Москва, "у рамках облаштування міста", покривається мережею кіосків, де продавали морозиво і прохолоджувальні напої, причому працювати вони повинні були цілий рік. Задля заповнення цих кіосків на московcьких підприємствах було виготовлено 185 тисяч тонн морозива і більш ніж 2,5 млн. гектолітрів газованої фруктової води, пива і квасу. Тобто, це означало що кожен москвич повинен був за рік з'їсти десь приблизно 40 кг морозива і випити близько 500 літрів напоїв, іншими словами, кожен мешканець Москви (включно зі старцями і дітьми) повинен був (і взимку і влітку) з'їсти трохи більше однієї порції морозива і випити, наприклад, не менше трьох пляшок пива. Навіть в тридцятиградусний мороз кожен москвич міг охолодити з'їдаючий його внутрішній вогонь, з'ївши морозива або випивши пива.
І хтось ще каже, що радянська влада погано ставилася до своїх громадян.

Єдине, що насправді дратує на католицькій месі, це справляння культу діви Марії. Посеред незахмареного єднання з Богом - прямий акт ідолопоклонства. І що найцікавіше: з усіх прихожан розумієш це тільки ти.
Мойсей свого часу при ідентичній ситуації наказав розплавити золотого тільця, якому поклонявся його народ (на нього дивились круглими від здивування очима, але з остраху наказ виконали). Коли я заведу свій народ у пустелю, діві Марії не будуть молитися навіть православні.

Багато хто побоюється розвитку сучасних технологій і, зокрема, впровадження у широкий вжиток машин-роботів з власним інтелектом.
Машина - уособлення чіткості, покірливості, вони найкращі раби для тоталітарної держави. Робот - він сам апріорі є диктатор.
Але що, як машина, саморозвиваючись і обираючи найзручніший та найпрагматичніший шлях самозбагачення, обере для себе ниву анархізму, як найоптимальнішу? Страшнувато стає, як уявиш собі тисячі анархічно працюючих машин.
Залишається сподіватися, що до влади по всьому світу прийдуть анархісти-люди і пригальмують розвиток свого явного антагоніста - робота.

Маркіз де Кюстін (дратівливо): "У мистецтві немає терміну, яким можна було б охарактеризувати архітектуру Кремля. Стиль його палаців, в'язниць і соборів - не мавританський, не готичний, не римський і навіть не чисто візантійський. У Кремля нема прообразу, він не схожий ні на що у світі. На ньому присутній відбиток, якщо можна так сказати, "архітектури царського стилю".

Віднедавна покійний структураліст: "Варвар - це насамперед людина, що вірить у варварство".
Красиво, звичайно, але тоді не можна вважати варваром людину, що вірить у варварство, бо тоді ти і сам стаєш варваром, звинувачуючи когось у цьому варварстві.
Складно все з Леві-Стросом.

Бісмарк, вперше у Європі створивши систему соціального забезпечення, встановив строк відставки у 65 років.
Він знав, на що йде - тоді мало хто доживав до цього віку.

Під час довгого обговорення серед радянських архітекторів плану театра Червоної армії, несподівану крапку у цій дискусії поставив тоді глава Арплану Лараз Мойсейович Каганович, котрий просто поклав на проект плану свою хрустальну попільничку у вигляді зірки, обвів її авторучкою і сказав: "Отак і будуйте".
КОжен із нас може бути архітектором світового масштабу. Головне правильно підбирати попільнички.

Аскети й святі йшли у печери переважно через жінок. Цілком прагматичний вчинок, там їх точно не повинно бути. Аніж витрачати час на втечу від них у світському житті, краще піти поміркувати.
Наврядчи я колись повторю вчинок своїх святих попередників (нудно), тому доводиться вибудовувати печеру у себе в голові. За краще  обмальовувати її стіни різними зображеннями неоархаїки. Якщо у цю печеру і занесе якогось біса жінку, можна буде відволікти її цими картинками, вибігти й замурувати вхід.

Блондинку, брюнетку, або ж і руду
Зустріну я дівчину ще молоду.
Вона мені скаже: "Коханий!"
У відповідь я посміхнусь і піду.

Мені не зовсім зрозуміло, чому диявол постійно ганявся за одинарними контрактами типу "продаж душі", коли ці душі і так щоденно до нього тоннами надходили.
Цікаво, що тіло Сталіна було прибране з Мавзолею 31 жовтня 1961 року, напередодні "дня усіх святих".

При плануванні образу типового радянського приміщення архітектор Туркенідзе дорікав своєму колезі Охитовичу, який стверджував, що якщо узбеки звикли сидіти на підлозі, то їм не потрібні стільці. "Наша задача, - говорив Туркенідзе, - підняти цю народність на більш високий культурний рівень і не змушувати їх знаходитись увесь час на одному рівні".
Відтепер буду сидіти на шафі. Ймовірно, досягну усіх висот культури.

Питання до майяістів: ви не вірите у реальність цього світу або ж вірите у його нереальність?

Кияни у Києві - це добре. Але кияни у Харкові - це взагалі щось чарівне!
Гарний симбіоз міст: одні мешканці дають іншим сенс життя, а взамін отримують смак життя.

Кіноплівка, окрім всього іншого, добре горить. Під час війни будівлю Мосфільму обмотували кілометрами цієї плівки і підпалювали.
Між іншим, серед цих цілометрів був оригінал зниклого фільму Ейзенштейна про Івана Грозного. Факт винищення наглядної культури культурою зниклою є доволі цікавим.

Мене переслідують.
Якось я розповідав тут про дивну дівчинку, яка задавала мені питання "ти розумний?". Зустрічав її два рази. Так от, зустрів її сьогодні знов, і знов у іншій частині міста, і знову вона мене впізнала, а я її спочатку ні. Впізнавши, я швидко розпрощався і переляканий пішов у іншу сторону.
Два рази - це може і співпадіння, але три?! Я звичайно завжди страждав параноєю, але що б вона приймала такі матеріальні форми і вживу переслідувала мене - подібного ще не було. Манія. Не знаю її імені, але буду про себе називати її Манічка. Не здивуюсь, якщо скоро вона мені буде снитись і кожного разу потойбічним голосом питати: "ТИ РОЗУМНИЙ?".
У страшних, напевно, снах.